Дуже важливо на сьогодні обрати правильний професійний шлях та професію, яка буде приносити задоволення у житті. Для того щоб дізнатися про всі особливості професії, яка подобається, фахівцями Державної служби зайнятості створені відеоролики, які знайомлять з тонкощами тієї чи іншої професійної діяльності. Ця інформація буде дуже корисною і для тих, хто ще не визначився з майбутньою професією, і для тих хто планує її змінити.

більше 200 відеороликів за 119 професіями, зокрема, про баристу, манікюрницю, поліцейського, ветеринара, швачку, піцайоло, пожежного-рятувальника та багато інших.

Всі ці відеоролики можна подивитись за посиланнями: #ХОЧЕШЗМОЖЕШDОІТ - YouTube

Типи професій

1. «Людина — природа» (П). Тут головний, провідний предмет праці — жива природа. До нього належать, наприклад, професії: насінник, плодоовочівник, лаборант державної насінної інспекції, майстер-тваринник, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, зоотехнік, агроном.

Серед професій типу «людина — природа» можна виділити:

• 
  професії, предметом праці в яких є рослинні організми;
• 
  професії, предметом праці в яких е тваринні організми;
• 
  професії, предметом праці в яких є мікроорганізми.

Цей поділ не означає, звичайно, що праця людини за професіями типу «людина — природа» спрямована лише на згадані предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використовують різноманітну техніку, їм доводиться займатися обліком, економічною оцінкою своєї праці. Та все-таки головний предмет уваги й турбот рослинника — рослини і середовище їхнього існування.

При виборі професії цього типу дуже важливо з'ясувати, як саме учні ставляться до природи: як до місця відпочинку, розваг чи як до майстерні, в якій мають намір віддати всі сили виробництву тієї чи іншої продукції. Перевірити себе вони можуть у суспільно корисній, продуктивній праці, пов'язаній з живою природою, або на заняттях відповідних гуртків, груп за інтересами.

І ще один аспект, який треба враховувати при виборі учнями професії типу «людина - природа». Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові треба не лише дуже багато знати про живі організми, а й передбачати можливі зміни в них, часом необоротні. Потрібна ініціатива і самостійність у розв'язанні практичних завдань, дбайливість і далекоглядність.

2. «Людина — техніка» (Т). У цьому типі професій головний, провідний предмет праці — технічні об'єкти (машини, механізми тощо), матеріали, види енергії. На них багато в чому схожі також об'єкти неживої природи (надра Землі, грунт, вода, продукти лісового і сільського господарства).

Звичайно, праця тут спрямована не лише на техніку. Так, водій тролейбуса під час роботи спілкується з пасажирами, машиніст крана (кранівник) може вантажити клітки з сільськогосподарськими тваринами тощо. Та все ж провідний предмет професійної уваги і турбот працівників у цих випадках — технічні об'єкти і їхні властивості.

Серед професій типу «людина — техніка» можна виділити:

• 
  професії, пов'язані з добуванням, обробітком грунтів, обробкою гірничих порід: прохідник, машиніст бульдозера, дизеліст бурової установки, гірничий технік, інженер-геолог і т. д.;
• 
  професії, пов'язані з обробкою і використанням неметалевих промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів: столяр, оптик широкого профілю, ткач, швачка-мотористка, інженер-технолог та ін.;
• 
  професії, пов'язані з виробництвом і обробкою металу, механічним складанням, монтажем машин, приладів: токар, оператор верстатів з програмним управлінням, слюсар-інструментальник, технік-металург, електрозварник на напівавтоматичних машинах і т. д.;
• 
  професії, пов'язані з ремонтом, налагодженням, обслуговуванням технологічних машин, установок, транспортних засобів: слюсар-ремонтник, наладчик технологічного устаткування, інженер-механік та ін.;
• 
  професії, пов'язані з монтажем, ремонтом будинків, споруд, конструкцій: арматурник-бетонник, електрозварник ручного зварювання, слюсар-судно-ремонтник, архітектор та ін.;
• 
  професії, пов'язані із складанням, монтажем електроустаткування, приладів, апаратів: електромонтажник судновий, монтажник радіоапаратури і приладів, складальник мікросхем, складальник годинників, інженер-фізик та ін.;
• 
  професії, пов'язані з ремонтом, налагодженням, обслуговуванням електрообладнання, приладів, апаратів: радіомеханік по обслуговуванню і ремонту радіо-і телевізійної апаратури, електрослюсар, наладчик верстатів з програмним управлінням, технік електрозв'язку, радіофізик та ін.;
• 
  професії, пов'язані із застосуванням підйомних, транспортних засобів, управлінням ними: водій автомобіля, докер-механізатор, пілот цивільної авіації, інженер по експлуатації автомобільного транспорту та ін.;
• 
  професії, пов'язані з переробкою продуктів сільського господарства: кухар, пекар, інженер-технолог по переробці харчових продуктів та ін.

Під час обробки, перетворення, переміщення або оцінки технічних об'єктів від працівника вимагається точність, послідовність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, технічної творчості. Крім творчого підходу до справи, у галузі техніки від людини вимагається (власне, як і скрізь) висока виконавська дисципліна.

3. «Людина—людина» (Л). Тут головний предмет праці — люди. З'ясувати нахили, інтерес до цієї галузі праці допоможе, крім навчальних предметів і власний досвід громадської роботи, участь в організації та проведенні колективних заходів.

Серед професій цього типу можна виділити:

• 
  професії, пов'язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів: вихователь дошкільного закладу, майстер виробничого навчання, вчитель та ін.;
• 
  професії, пов'язані з управлінням виробництвом, керівництвом людьми, колективами: диспетчер автотранспортного підприємства, інженер-економіст по організації виробництва та ін.;
• 
  професії, пов'язані з побутовим, торговельним обслуговуванням: продавець, перукар, приймальник замовлень комплексного приймального пункту та ін.;
• 
  професії, пов'язані з інформаційним обслуговуванням: телефоністка міжміського зв'язку, працівник довідкового бюро, екскурсовод та ін.;
• 
  професії, пов'язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами: клубний працівник, диригент та ін.;
• 
  професії, пов'язані з медичним обслуговуванням: фельдшер, медична сестра, лікар та ін.

Головний зміст праці в професіях типу «людина — людина» — це взаємодія між людьми. Важливою частиною цієї взаємодії є взаємини.

Для успішної роботи за професіями цього типу треба навчитися встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, знати їхні особливості, а також володіти знаннями у відповідній галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва тощо.

А працювати з людьми далеко не просто. Ось, наприклад, продавець. Під час роботи йому доводиться щохвилини контактувати з новими людьми. Покупці, звичайно, різні: є серед них прискіпливі, нерішучі у виборі товару, надто балакучі. Для продавця спілкування з покупцями — обов'язок. А тому треба мати своєрідний талант — уміння бути спокійним, ввічливим, тактовним.

Ось короткий перелік особистих якостей, які треба мати тому, хто хоче обрати професію типу «людина —людина»:

• 
  сталий добрий настрій у процесі роботи з людьми;
• 
  потреба в спілкуванні з людьми, безкорислива участь у громадській, шефській роботі;
• 
  здатність розуміти наміри, помисли, настрої інших людей, подумки ставити себе на місце іншої людини;
• 
  уміння швидко розбиратися у стосунках людей, добре розуміти, знати особисті якості інших;
• 
  знаходити спільну мову з різними людьми.

4. «Людина — знакові системи» (3). У цьому типі професій головний, провідний предмет праці — умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови. Сучасна людина весь час перебуває в світі знаків та знакових систем — тексти, креслення, схеми, карти, таблиці, формули, шляхові знаки. Отже, потрібні й відповідні спеціалісти.

До професій типу «людина — знакова система» належать:

• 
  професії, пов'язані з оформленням документів (рідною або іноземною мовою), діловодством, аналізом текстів або перетворенням їх, перекодуванням: перекладач, секретар-друкарка, телеграфіст, технічний редактор та ін.;
• 
  професії, предметом праці в яких е числа, кількісні співвідношення: оператор лічильних машин, контролер-касир, програміст, бухгалтер, технік-плановик та ін.;
• 
  професії, пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів: кресляр, топограф, технік-геодезист, інженер та ін.

Щоб успішно працювати за будь-якою професією цього типу, необхідна здатність подумки занурюватися в світ, здавалося б, сухих позначень, абстрагуватися від суто предметних властивостей навколишнього світу й зосереджуватися на відомостях, які виражені у вигляді знаків. Коли обробляється така інформація, постає завдання контролю, перевірки, обліку, обробки даних, а також створення нових знаків, знакових систем.

5. «Людина — художній образ» (X). У цьому типі професій провідний предмет праці — художній образ, способи його побудови. Тут можна виділити:

• 
  професії, пов'язані з образотворчою діяльністю: столяр по виробництву художніх меблів, різьбяр по каменю, світлоелектротехнік (театральний), конструктор-модельєр взуття, художник-графік та ін.;
• 
  професії, пов'язані з музичною діяльністю: настроювач піаніно і -роялів, артист оркестру, композитор та ін.;
• 
  професії, пов'язані з літературно-художньою діяльністю: редактор художньої літератури, літературний працівник та ін.;
• 
  професії, пов'язані з акторсько-сценічною діяльністю: артист театру, артист естради та ін.

Одна з особливостей професій типу «людина — художній образ» полягає в тому, що значна частка трудових зусиль працівника залишається невидимою для стороннього спостерігача. Більше того, часто докладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці. Так, за виступом артиста, що триває всього кілька хвилин, стоїть щоденна багатогодинна праця.

Обираючи професію цього типу, учням потрібно подумати саме про цю, невидиму працю, яка може виявитись непосильною.

Отже, ми виділили п'ять типів професій і позначили їх відповідно літерами П, Т, Л, З, X. Вони й становлять перший ярус піраміди (див. рис. 1.).

- 3 -
Істотною характеристикою змісту діяльності людини є мета праці. Хоча вона буває різною, все ж її можна звести до трьох великих груп: дізнатися, перетворити, придумати.

Залежно від мети праці можна виділити три класи професій (табл. 2 і рис. 1).

1. Гностичні професії (Г). Назва цих професій походить від латинського «гнозіс» — знання, пізнання. Потрібно облишити думку про те, що розумова праця (тобто пізнавальна, гностична) — лише за письмовим столом, у кабінеті. Є багато професій, пов'язаних з пізнавальною працею безпосередньо в матеріальному виробництві, наприклад контролери, сортувальники.

Мета праці в класі професій різна: сортувати, перевіряти за відомими ознаками, оцінювати.

Контролер відділу технічного контролю підприємства, наприклад, зіставляє виготовлену продукцію з вимогами державних стандартів і зразками виробів. Він приймає відповідальні рішення про те, до якого сорту віднести продукцію, виявляє брак. При цьому контролер використовує різні вимірювальні прилади, інструменти, установки.